- горізнач(и)
- догори животом, на спині
Лемківський Словничок . Андрій Бігуняк, Олександр Гойсак. 2007.
горізнач(и)
Смотреть что такое "горізнач(и)" в других словарях:
горізнач — присл. Пр. Горілиць, навзнаки, вверх животом. Хлопец плине горізнач … Словник лемківскої говірки
горізнач — присл., діал. Лежачи на спині … Український тлумачний словник
горѣниѥ — ГОРѢНИ|Ѥ (8), Ѥ с. Действие по гл. горѣти в 1 знач.: нагъ же бѣ видимыи. и чернъ тѣломь ѿ сл҃нчнаго горѣнь˫а. СбЧуд XIV, 60а; и свѣча доволна ѥдиного д҃не горѣнию. за ·м҃· д҃нии и в нощи и во д҃не непрестаньно не изгорѣ. ПКП 1406, 195г; сицю же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
гор — (нов. офиц.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач.: 1) городской, напр. горком (городской комитет), Мосгорбанк (Московский городской банк); 2) горный, напр. горреспублика, горпромышленность. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков.… … Толковый словарь Ушакова
гор… — (неол. офиц.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач.: 1) городской, напр. горком (городской комитет), Мосгорбанк (Московский городской банк); 2) горный, напр. горреспублика, горпромышленность. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков.… … Толковый словарь Ушакова
гор... — гор... Первая часть сложных слов со городской, напр. горсовет, горисполком. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
горішній — я, є. 1) Який розташований, міститься зверху; верхній. 2) Розташований на високому місці або на горі. || Стос. до гори (у 1 знач.). •• Горі/шній ві/тер який дме за течією річки Дніпра вниз; північний … Український тлумачний словник
горіння — я, с. Дія і стан за знач. горіти 1), 2), 5), 8) … Український тлумачний словник
Плевна — *ПЛЕВНА (по болгарски Плѣвенъ), гор. въ Зап. Болгаріи, на р. Тученицѣ, притокѣ Вида. Населеніе 16 17 т., преимущ но болгары. Земледѣльч. центръ и узелъ дорогъ, ведущихъ на Рущукъ (съ вѣтвью на Систово), въ Софію черезъ Орханійскій перевалъ, къ… … Военная энциклопедия
Порох — ПОРОХЪ, въ видѣ селитро сѣро угольн. смѣси, со времени его изобрѣтенія (XIII ст.) до середины XIX ст. былъ единств. взрывч. вещ вомъ, извѣстнымъ человѣку, и примѣнялся для самыхъ разнообр. техн. цѣлей: для подрывн. работъ, снаряженія минъ и артил … Военная энциклопедия
